avangard-pressa.ru

Паливно-енергетичний фактор. Паливно-енергетичний фактор за характером впливу на розміщення виробництва близький до сировинного, тому що паливо теж є мінеральним ресурсом. - Экономика

Паливно-енергетичний фактор за характером впливу на розміщення виробництва близький до сировинного, тому що паливо теж є мінеральним ресурсом.

C Виробництва, що залежать від сильного впливу паливно-енергетичного фактора, називаються енергоємними.

Енергоємні виробництва поділяються на електроємні і паливноємні.

Рис. 1.66. Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил

До електроємних видів виробництва відносять виплавку легких металів (алюміній, титан, магній), електролітичну виплавку міді, нікелю, феросплавів і сталі, виробництво віскозного шовку, синтетичного каучуку. Такі виробництва повинні розміщуваатися біля великих джерел електроенергії.

G Норвегія, що практично не має власної алюмінієвої сировини, є найбільшим експортером алюмінію, тому що 80 % електроенергії країни виробляється на ГЕС. А найбільший український алюмінієвий завод розташований у Запоріжжі біля Дніпрогесу.

До паливноємних відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Сюди належить виробництво глинозему (напівфабрикат для одержання алюмінію), віскозного шовку, випічку хліба, виплавку нікелю, цинку тощо. Паливноємні види виробництва розташовуються біля паливних баз.

G Наприклад, для виробництва 1 т алюмінію на Миколаївському заводі необхідно 16 000 кВт/ч електроенергії, тому вигідніше привозити сировину і користуватися донецьким вугіллям як енергоносієм.

Чільне місце серед паливноємних галузей належить теплоелектростанціям. Оскільки передавати електроенергію на великі відстані невигідно через значні втрати в мережі, теплоелектростанції “притягують" до себе енергоємні виробництва.

Водний фактор

Вплив водного фактора, як і попередніх двох, ґрунтується на використанні природних ресурсів. Споживання прісної води в Україні стримується її обмеженими запасами. На господарські питні потреби в країні витрачається 84 м3 води з розрахунку на одну людину.

G Найбільш водоємним видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. Так, для вирощування 1 т рису необхідно 8 тис. м3 води, бавовни – 5 тис. м3.

Нестача води може перешкоджати розміщенню виробництва, навіть за інших сприятливих умов. Так, у Донбасі водний дефіцит стримує розвиток чорної металургії.

Трудовий фактор

Поряд із матеріалоємними видами виробництва розташовуються ті, для яких сировинний фактор не має особливого значення. В електронному, машинобудуванні, оптико-механічному, приладобудуванні вартість сировини в багато разів менша вартості готової продукції. Такі галузі не обов'язково розташовувати біля сировини, вони залежать від іншого фактора – трудового. Слід зазначити, що з розвитком науково-технічного прогресу, що супроводжується зростанням наукоємності й ускладненням виробництва, роль трудового фактора збільшується.

Вплив трудового фактора визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції.

Трудомісткі види виробництва доцільно розміщувати в регіонах із високою щільністю населення. Наукомісткі виробництва, що вимагають, крім висококваліфікованих кадрів, великих вкладень у науково-дослідну базу, треба розміщувати у великих містах, що мають кілька науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів.

Рис. 1.67. Фактор робочої сили (трудовий)

Найбільш трудомісткими є галузі:

− електроніка (виробництво ЕОМ, телевізорів, радіоприймачів, побутової електроніки);

− приладобудування;

− оптико-механічне, інструментальне виробництво;

− автомобілебудування;

− верстатобудування;

− швейна;

− текстильна;

− взуттєва промисловість.

G Ненаукомісткі види виробництва, що вимагають великих витрат праці (більшість галузей легкої промисловості, побутова електроніка), переміщаються в країни, що розвиваються, де висока щільність населення, а, отже, і трудових ресурсів.

G У США спеціалізованими центрами наукомісткої продукції (авіаракетобудування, електроніка) стали Сан-Дієго і Санта-Ана (супутники Лос-Анджелеса), Хосе (супутник Сан-Франциско), у Росії – Новосибірське академмістечко, Зеленоград.

Споживчий фактор

Дія споживчого фактора виявляється в наближенні виробництва до місць споживання готової продукції.

Випадки виникнення впливу споживчого фактора:

а) готовий продукт не можна перевозити на великі відстані через притаманні йому споживчі властивості (хлібо-булочні вироби, борошно, деякі кондитерські вироби, молочні продукти, а також сірчана кислота, енергія ТЕЦ);

б) продукт порівняно дешевий, і перевезення на великі відстані може істотно (часом у кілька разів) збільшити його вартість (залізобетон, цегла та інші будівельні матеріали і конструкції);

в) масове споживання готової продукції локалізується у певних центрах, наприклад, у великих містах або агломераціях, а сировина транспортується легко (швейне і взуттєве виробництво, вироби з пластмас, меблі, цукор-рафінад, сталь з металобрухту).

F Наведіть приклади виробництв, на які впливає споживчий фактор.

C Це виробництво цементу, м`ясо-молочне виробництво, швейна промисловість.

Рис. 1.68. Споживчий фактор розміщення продуктивних сил

Транспортний фактор

Цей фактор є одним із найважливіших, тому що підсилює дію попередніх факторів: його складова у структурі витрат нерідко дуже висока. Залежно від розмірів транспортних витрат, розміщення виробництва тяжіє або до сировини, або до споживача. Дешеві вантажі (будматеріали, вугілля, руди чорних і кольорових металів) перевозити на великі відстані невигідно, тому що транспортні витрати не тільки дорівнюють вартості продукції, а й можуть перевищити її.

Тим часом у вартості дорогих вантажів (цукор, машини, бавовник, вовна, шовк-сирець) частка транспортних витрат не перевищує 0,1–1,5 %.

Масові перевезення вантажів здійснюються переважно залізничним і автомобільним транспортом. В українській структурі вантажів, перевезених залізницею, на кам'яне вугілля і кокс – припадає 24 %, на руду – 15 %, на чорні метали – 8 %, на нафтопродукти – 5 %.

Слід зазначити, що Україна має значний транзитний потенціал. Удосконалення якості доріг сприяє збільшенню кількості транзитного транспорту (збільшуються митні надходження), розвитку й інших галузей виробництва та торгівельних доходів.

G Щільність залізниць в Україні складає 37,7 км/1 000 км2.

Рис. 1.69. Транспортний фактор розміщення продуктивних сил